Видалення, переробка та подальше застосування гною на молочних господарствах України

У статті детально розглянуто технологію та запропоновано технологічні рішення для систем гноєвидалення у приміщеннях молочного скотарства.

В Україні для гноєвидалення в корівниках як для дійного стада, так і для молодняку найчастіше використовують систему ши- бера зі стоком, де гноївка зберігається тимчасово. Від того, за якою технологією або процедурою її видаляють із приміщень та переробляють або вивозять на поля залежить як санітарний стан корівників, здоров’я тварин, так і ефективність молоковиробництва зокрема.

Чому необхідно перемішувати гноївку
Гній ВРХ різниться, перш за все, за вмістом сухої речовини (СР): у дійних корів 7–9% СР; молодняку 10–11% СР. За зберігання рідкої маси гною на ній утворюється кірка, яка переміщається поверхнею. Тому перед відкачуванням таку гноївку слід гомогенізувати (перемішати). Адже якщо цього не зробити або перемішати погано, під час відкачування рідкої фракції в ній підвищується вміст СР у залишковій масі, через що ускладнюється процес її видалення.

Особливо це стосується рідкої маси гною молодняку: високий вміст сухої речовини значно погіршує її транспортування та перемішування.

Неправильно спланована система гноєвидалення на фермі може стати причиною замерзання і/або блокування маси гною в установці, що, своєю чергою, призводить до великих проблем!

Методи видалення гною з корівників
Існує декілька методів самопливу рідкої гноївки каналами до накопичувачів. У разі стікання в поперечний канал із накопичувачем для рідкої маси гною, вона потрапляє в розрахований за розмірами поперечний канал. Звідти рідка маса переміщається через підйом/підвищення в глибокий накопичувач. За потреби гноївка залишається в накопичувачі та перемішується за допомогою стаціонарного заглибного міксера. Вертикальний насос перекачує рідку масу гною в кінцеве сховище та за допомогою води промиває поперечний канал.

Рідка маса гною може бути видалена самопливом у розрізану трубу діаметром 600 мм із підвищенням у глибоку накопичувач. За необхідності її також можна перемішати за допомогою стаціонарного заглибного міксера, і вертикальний насос далі перекачує гноївку в кінцеве сховище або промиває трубу.

За іншою системою рідка маса стікає в кільцевий канал. Далі міксер, що глибоко установлений у каналі, починає працювати, відбувається циркуляція і маса гомогенізується. А вже вертикальний або заглибний насос перекачує рідку фракцію в кінцеве сховище для зберігання. Таку систему часто застосовують у зовнішніх стоках.

Кінцеве зберігання, включаючи наповнення цистерни
Важливо пам’ятати, що ємності сховища для гноївки мають бути розраховані не менше ніж на 6 міс. зберігання! При цьому слід брати до уваги, що крім гною там також міститиметься промивна та дощова вода. Тому для ВРХ діє розрахунок: 3,8 м3 виходу гною кожні 6 місяців на 1 гол. – GV (згідно з KTBL).

Наприклад, 500 гол. дійних корів x 1 GV x 3,8м3 = 1900 м3 необхідного об’єму для зберігання.

Внесення рідкої маси гною
Швидке й просте наповнювання цистерни для транспортування гноївки забезпечує високу продуктивність усієї системи гноєвидалення на фермі. Якщо транспортування забирає багато часу, то в такому разі слід подбати про резервні ємності.

Приземне внесення гноївки запобігає втраті азоту в ґрунті, що негативно впливає на клімат і, між іншим, коштує фермерам чималих грошей! Для досягнення максимальної ефективності варто використовувати шлангові аплікатори, які забезпечують точне розподілення рідкої маси гною.

Сепарація
Процес сепарації гноївки доцільно проводити у господарствах із поголів’ям від 150 дійних корів. У певних випадках вигідно показали себе мобільні сепараторні установки, які можна використовувати універсально.

Вміст сухої речовини твердої фракції гною становить до 35%, тому після сепарації її можна використовувати як підстилку для боксів відпочинку тварин. Завдяки цьому відпадає потреба витрачати кошти на збирання та зберігання соломи на підстилку.

До того ж об’єм сховища для зберігання фільтрату на 15% менший, ніж для не відокремленої гноївки. А залишкова рідка маса гною краще придатна для удобрення пасовищ та кормових угідь.

Техніка, задіяна у процесі гноєвидалення

Заглибний насос.
Це відцентровий насос для перекачування гноївки із кінцевого місця зберігання і накопичувача. Він занурюється безпосередньо у середовище.

Роторний насос
Самовсмоктувальний: для висмоктування/ опустошення і наповнювання накопичувача чи ємності для кінцевого місця зберігання гною.

Вертикальний насос
Це теж відцентровий насос для перекачування із кінцевого місця зберігання й накопичувача. Але його занурюють у середовище максимально до двигуна. Стандартна монтажна висота до 5,50 м. Він перемішує і подає до 12 000 л/хв.

Заглибний змішувач та кільцевий канал – змішувач
Їх використовують для перемішування в кінцевому місці зберігання та накопичувачі й занурюють безпосередньо у середовище.

Деякі моделі мають оптимальні форми лопатей для максимальної штовхаючої сили і кращого змішування.

Тракторний змішувач
Використовують для перемішування гною в накопичувачах та кінцевому місці зберігання, занурюють безпосередньо у середовище. Він має різноманітні моделі та оптимальну форму лопатей для максимальної штовхаючої сили й кращого змішування. Також його можна використовувати для заповнення транспортної цистерни зверху.

Існують поворотні та нерухомі конструкції, гідравлічні з дистанційним управлінням або вручну.

Тільки індивідуальний підхід

Сучасний виробник обладнання для птахівництва має бути гнучким і вміти налаштовува ти виробництво під технологічні вимоги клі єнта, вважає генеральний директор компанії «Прюллаге» Людгер Прюллаге

Компанія «Прюллаге» не так давно на ринку України, проте вже відома за її межами як надійний виробник обладнання для підлогового й кліткового утримання птиці, вентиляції і системи кондиціонування пташників, годівлі й напування, а також виробляє яйцесортувальні машини, різні складникові й обладнання для утримання свиней. Виробничі потужності компанії розташовано в Німеч чині, продукція постачається майже в усі країни світу. Генеральний директор компанії Людгер Прюллаге роз повів журналу «Наше Птахівництво» про основні новинки компанії, а також про загальні тенденції, що формуються нині на ринку обладнання для птахівництва.

Пане Людгере, розкажіть, що нового нещодавно випус тила «Прюллаге» для птахівничого ринку? Чи є щось, що може суттєво полегшити роботу в пташнику або поспри яти підвищенню продуктивності птиці?

– Одна з наших основних новацій для птахівничого ринку пов’язана з розвитком напряму автоматизації й комп’ютеризації виробництв — це новий комп’ютер із сенсорним екраном БРБтач. Він забезпечує високий рівень візуалізації виробничого комплексу, його швидкість вища за попередню модель, також він дуже простий в експлуатації. Цей комп’ютер може повністю керувати мікрокліматом у пташнику, комбікормовою установкою, зважуванням корму, птиці, регулювати підігрів підлоги, світлові програми тощо. Одним словом — увесь менедж мент птахоферми нині може підтримуватись і керуватись цим комп’ютером.

Ще одна новинка, яку нещодавно ми почали пропо нувати нашим клієнтам, — система підігріву підлоги у пташнику. Така послуга дуже актуальна та має попит у бройлерному виробництві. Наступна новинка, якою ми також дуже пишаємося, — ніпельна напувалка для індиків. До речі, багато індичих виробництв по всьому світу досі працюють з чашкови ми напувалками. Хоча ніпельна напувалка зручніша й сучасніша.

В Німеччині наразі дуже багато індичих господарств переходять на ніпельні напувалки, бо ті мають величезні переваги над чашковими насамперед з боку виробничої гігієни. За застосування ніпельних напувалок витрача ється менше води, й що дуже важливо — менше її роз ливається, через що підстилка завжди суха. Відсутність відкритих джерел води у пташнику дуже важлива умова для запобігання спалаху різних інфекцій, розвиток яких пов’язаний із підвищеною вологістю у приміщенні. Коли птиця споживає воду з чашкової напувалки, завжди навколо неї буде мокро. Цієї проблеми неможливо позбу тися з таким типом напування. А от після встановлення ніпельних напувалок у пташнику завжди буде сухо в тому місці, де птиця споживає воду. До того ж таку систему напування набагато легше чистити.

Ви виробляєте тільки складники й окреме устаткуван ня для птахофабрик чи також надаєте послуги будівни цтва пташника «під ключ»?

– Так, окрім виробництва повного комплексу обладнан ня для пташника ми маємо свою будівельну компанію, а також часто працюємо з підрядниками — перевіреними компаніями, яким повністю довіряємо. Тобто ми і будуємо пташники, і комплектуємо їх.

Чи трапляється у вашій практиці, що ви не можете якісно встановити обладнання через те, що до цього в будівництві приміщення було припущено серйозні помилки? Який характер можуть мати ці помилки?

– Усі системи нашого обладнання ми робимо гнучки ми. І навіть якщо якась будівельна компанія припусти лася похибки в будівництві, це не завадить нам. Хоча мені навіть дуже важко уявити, яких помилок можна припуститися в будівництві, через які ми не змогли б справитися. Наше устаткування можна адаптувати під будьяке виробництво.

Чи відрізняються якість й особливості вашого облад нання, що постачається, наприклад, на ринки Західної та Східної Європи або Америки?

Ми завжди адаптуємо наше обладнання насамперед до законодавчих вимог тієї країни, куди ми постачаємо свою продукцію. Кожна країна, зокрема і європейська, має свої приписи, норми, яких птаховиробник повинен дотримува тись і враховувати у будівництві й установленні обладнання.

Тому перш ніж виробляти обладнання для певної країни, ми вивчаємо всі законодавчі норми й повністю під них підлаштовуємося. Не дивлячись на певну універсальність обладнання, можна сказати, що воно також ексклюзивне, бо ми працюємо підлаштовуючись під кожного замовника. Намагаємося врахувати найдрібніші побажання наших клієнтів і відповідати всім вимогам сучасного виробництва.

Окрім перелічених Вами новинок, чи є ще продукція, що виробляє ваша компанія для птахівничого ринку, якою Ви особливо пишаєтесь?

– Так, звичайно. Наприклад, ми виробляємо оригінальні годівниці для індиків. Вони дуже міцні, якісні й мають тривалий термін експлуатації. Ці годівниці мають великі отвори між кришкою та самої чашею, що дає змогу спо живати корм навіть дуже великій птиці. Такі чаші забез печують доступ до корму одночасно кільком дорослим особинам, що у свою чергу сприяє значному зменшенню конкурентної поведінки у пташнику.

Завдяки високим краям цих годівниць до мінімуму зводяться втрати корму в годівлі. Також обсяги його подачі можна регулювати вручну відповідно до вікових груп птиці. Всю цю систему легко почистити й вимити. Також у нас багато цікавих розробок як для бройлерно го виробництва, так і для яєчного. Взагалі я вважаю, що загальносвітова тенденція складається таким чином, що виробництво м’яса птиці в майбутньому тільки збільшу ватиметься. Тому те, що ми виробляємо, з кожним роком матиме дедалі більший попит. Наприклад, на сьогодні є великий попит на обладнання для індичатників. Причому як в Україні, так і у Європі — виробництво індичатини в багатьох країнах світу не достатнє, тому з часом тільки зростатиме. Через це ми бачимо величезний потенціал для будівництва птахоферм для індиків й виробництва обладнання як у світі, так і в Україні

 

Розумний підхід

Оснащуючи пташник, слід розраховувати кількість годівниць і напувалок, відповідно до кількості птиці, аби уникнути травмування в годівлі та напуванні птиці

Як і вирощування курейбройлерів, усе більшої популяр ності нині набуває утримання індиків. Важливо, аби, обира ючи обладнання для вирощування/відгодівлі відповідного виду птиці, були враховані всі їх анатомічні особливості та вимоги щодо годівлі й напування. Адже так можна оптимізувати всі процеси утримання та заощадити кошти.

Індики — це найбільша за розміром сільськогосподарська птиця, яку вирощують на м’ясо. Маса дорослих самців сягає 15–22 кг, а самиць — 7–12 кг і навіть більше залежно від породи. Впродовж відгодівлі на м’ясо індики у віці 4–8 місяців набирають оптимальну вагу у 6–14 кг відповідно до статі. Надалі ріст значно уповільнюється, а маса збільшу ється здебільшого внаслідок відкладання жиру та розвитку м’язів. Таким чином, завдяки великій м’ясній скороспілості індиківництво може бути більш високорентабельним, а за швидкістю приростів значно перевищувати курей, качок і гусок. Зокрема, за час вирощування маса індиків збіль шується приблизно у 200 разів у самиць і 400 — у самців. До того ж вихід м’яса з тушок індиків приблизно на 10% перевищує цей показник у курчатбройлерів, хоча витрати корму на 1 кг м’яса тушки є приблизно на 15–20% нижчими. Вихід їстівних частин тушок індиків сягає 70% за частини м’язової тканини понад 60%.

ГОДІВНИЦІ ДЛЯ ПТИЦІ
Оснащуючи пташник, необхідно враховувати живу вагу птиці, аби оптимально підібрати для них годівницю. Вона має бути точно пристосованою до спеціальних вимог утри мання індиків, бути міцною та стабільною конструкцією, щоб без проблем витримувати велику вагу індиків й опти мально забезпечувати їх кормом.

Годівниці для відгодівлі та вирощування індиків різнять ся своїм діаметром і висотою бортів. Наприклад, завдяки невисоким краям і меншому діаметру годівниця забезпечує максимальне заповнення кормом і легкий доступ до нього молодим індикам на вирощуванні. А годівниця з високими бортами/краями мінімізує втрати кормів на етапі відгодівлі.

А от годівниця для бройлерів має бути відкритою й не мати жодних кутів і кант, край повинен бути заокруглений, аби запобігти травмуванню птиці. Наприклад, годівниця з пластмасових ПВХ частин Feed Point має також прозорий конус і розподілювач кормомісць, що гарантує оптимальне забезпечення кормом бройлерів.

СИСТЕМИ НАПУВАННЯ
Забезпечення свіжою та чистою водою — це суттєвий чинник для швидкого та хорошого росту поголів’я птиці. Вода має бути незабрудненою та доступною в достатній кількості. Системи напування для індиків пропонують у вигляді чашки з маятником і круглої напувалки.

Принцип роботи маятника такий: під час наповнення водою індик головою відхиляє маятник, унаслідок чого в ніпелі напування відкривається клапан і подається вода.

За кожного напування краї чашки очищаються шийним пір’ям і лопатним виростом птиці, але для цього важливо встановити правильну висоту напувалки.

Щодо круглих напувалок, то основною їх перевагою є вільний доступ до води, а це, у свою чергу, сприяє рівномірному росту всього поголів’я птиці. А гладенька поверхня напувалки забезпечує легше її очищення. Вар то зазначити, що обидва види напувалок мінімізують втрату води, в результаті чого підстилка навколо них завжди суха.

Для курейбройлерів спеціально розроблено ніпельні напувалки, які забезпечують подання води в кількості від повідно до віку птиці. У поєднанні з краплевловлювачем гарантується сухість підстилки в пташнику. Однією з причин того, що курчатабройлери мало п’ють води, може бути занизьке або зависоке розташування ніпельних напувалок. Для добових курчат кут між дзьобом і лінією напування має бути 35–45°, а для птиці старшого віку — 75–85°.

Перевагою такої системи напування є завжди свіжа та чиста вода. Враховуючи, що напування встановлюється на висоті, то, таким чином, також забезпечується більше місця для птиці в приміщенні. Важливо для кожного виду птиці, аби вода й корм були свіжими та належної якості.

Повний контроль

Оцифровування осягає всі наші сфери буття. Для сільського господарства цей тренд дає змогу поліпшити всі процеси виробництва

Сьогодення відзначається своєю прогресивністю й інно- ваційними технологіями. Це в свою чергу оптимізує роботу й зменшує вплив людського чинника на виробництво. Для розвитку сільського господарства нові технології відіграють дуже велику роль.

Одна з останніх запатентованих розробок — це комп’ютер, що повністю контролює виробництво й керує всім пташ- ником у цілому. Він дуже простий у використанні, завдя- ки новій системі «символ-керування». Меню програми представлено графічно у вигляді структури ярликів, усі його пункти зображено у вигляді символів, що робить їх легкими й зрозумілими. Сам комп’ютер оснащено клаві- атурою із цифрами, клавішами швидкого вводу й полем навігації. Протягом доби інтегрований процесор надає інформацію про керування, вентиляцію, опалення, охо- лодження й освітлення приміщення, а також про подачу корму та води.

Контроль зважування птиці з часом усе стає важливішим. Нові технології надають змогу відстежувати середню вагу птиці протягом періоду відгодівлі, засвоюваність корму й інші важливі показники у вирощуванні птиці. Комп’ютер контролює і цей процес, що автоматично означає відсут- ність потреби в додатковому комп’ютері та вагах. Завдяки останньому оновленню програми перелік функцій зазначеного обладнання значно збільшився. Це зробило можливим під’єднати різноманітні пристрої та прилади. Наприклад, «мінімум/максимум» термостат. Якщо прилади дають сигнал тривоги, це миттєво відбивається на екрані комп’ютера. Завдяки новим налаштуванням «день/ніч» можна встановлювати різні денні й нічні температури — це поліпшує самопочуття птиці.

Дуже цікавою функцією є можливість керування пташ- ником, не виходячи з дому. Програма керування дозво- ляє обмінюватися даними між комп’ютерами, а також аналізувати графічне зображення всіх отриманих даних. Отже, можна керувати дистанційно за допомогою план- шета або звичайного смартфона. Завдяки цьому не лише легко, а й зручно контролювати всі повідомлення про помилки чи несправності, а також усунути їх безпосередньо з дому з мобільного, не відвіду- ючи сам пташник.

Комп’ютер, який установлено у пташниках, де вирощу- ють курей-бройлерів чи індиків, можна також застосову- вати й за підлогового утримання курей-несучок і качок. Завдяки своїм розширеним можливостям регулювання та керування цей комп’ютер можна встановити за будь- якого виду птахівництва, й для кожного виду він створює неперевершені умови оптимального росту птиці.

Обладнання, що заощаджує

Птахівничий ринок уже побачив інноваційний теплообмінник для пташника, за допомогою яко го можна заощаджувати на опаленні, а також зменшувати викиди СО2 в навколишнє середо вище

Україна посідає одне з провідних місць у світі з вироб ництва й експорту м’яса птиці. Щоб бути на достойно му місці, а найкраще розвиватися й зростати надалі, потрібно завжди орієнтуватися на нові тенденції вироб ничого й технологічного ринків. Сьогодення вимагає рухатися в бізнесовому просторі швидше, шукати варіантів збільшення прибутку й зменшення витрат. У час, коли дорожчають усі енергоресурси, варто замислитися над тим, як заощадити й не допускати спаду виробництва. Тому всі провідні країни світу намагаються розв’язати цю проблему й розробляють ноухау в системах опалення, вентиляції тощо. Винятком не стала й німецька компанія Prüllage Systeme, що випустила на ринок інноваційний теплообмінник для пташників, за допомогою якого можна не лише заоща джувати кошти, а й зменшувати викиди СО2 в навколишнє середовище. Теплообмінник EASY спеціально розроблено для застосування в пташниках, де утримують птицю на відгодівлі. Основна його ідея ґрунтується на зменшенні викидів СО2 , пилу й аміаку в тваринництві.

Теплообмінник використовує тепле відпрацьоване повіт ря для нагрівання свіжого й таким чином знижує до 60% витрат на опалення. У холодні дні досягається ефективність регенерації до 80% і теплообмінник може замінити теплову потужність до 170 кВ.

Основна перевага такого обігріву полягає в тому, що саме обладнання вста новлюють зовні, а не в зоні розміщення тварин. Агрегати для обігріву розміщують усередині приміщення по всій довжині поздовжньої стінки. Теплообмін відбувається за допомогою двох спеціальних стінних отворів. Агрегати для обігріву призначені для роботи на різних видах газу. Це означає, що можна використовувати як рідкий газ, так і природний. За допомогою теплообмінника можна також регулювати вологість повітря в пташнику. Вологе повітря пташника змінюється на підігріте сухим зовніш нім повітрям. Теплообмінник із перехресним струмом складається з корозійностійкої, з покриттям алюмінієвої плити, що має високий коефіцієнт теплопровідності, щоб енергію тепла відпрацьованого повітря передати свіжому потоку повітря і водночас, щоб вони не змішувалися. Спочатку тепле відпрацьоване повітря прохо дить через систему повітряних фільтрів із повністю авто матичним очищенням, де запорошене повітря пташ ника відділяється до 99% і не потрапляє в навколишнє середо вище. Одночасно вентилятор припливного повітря всмоктує холодне зовнішнє повітря в теплообмінник. Енергією відпрацьованого повітря свіже повітря нагрі вається й подається безпосередньо в пташник. Еко но мія середніх річних витрат на опалення становить до 60%.

Очищення пташника також суттєво спрощується, оскільки агрегати монтують із зовнішнього боку приміщення. Також у разі проведення сервісних робіт технічному фахівцю немає потреби заходити всередину приміщення, де утримується птиця, що позитивно позначається на гігієні комплексу. Цей факт також є позитивним, бо птиці не додається стресу.

Теплообмінник є самостійною системою й може встанов люватися в будьякий пташник, у якому вже утримують птицю, або в новий за безпосереднього планування його в будівлю. Керування має всі опції й може бути під’єднано до робочої системи. Ефективність цього інноваційного теплообмінника вже апробовано й доведено майже по всій Європі. Адже з тепло обмінником не тільки можна економити кошти на опа лення, а також зменшувати річні викиди СО2 та аміаку, покращити запах і мікроклімат у пташнику та врештірешт, зміцнити здоров’я птиці за рахунок меншого вживання антибіотиків та медикаментів.

Мікроклімат у корівниках і телятниках: комплексний підхід

Оптимальний мікроклімат у корівнику забезпечує здоров’я тварин, максимальну конверсію корму, а отже продуктивність. Екстремальні показники температури та вологості повітря негативно впливають як на тварин, так і на персонал і власне будівлю. Під час Х Міжнародного молочного конгресу фахівець із Німеччини Юрген Кьоніг поділився досвідом управління мікрокліматом у корівниках і телятниках з допомогою будівельних особливостей та різних систем вентиляції.

Мікроклімат у корівнику

Він залежить від низки факторів, зокрема:

  • температури повітря в приміщенні (оптимальна від +4 до +15 0 С);
  • вологості повітря (вона має бути в межах 50–75%);
  • швидкості руху повітря (щоб запобігти протягам узимку, швидкість не повинна перевищувати 0,2 м/с);
  • концентрації шкідливих газів; вона зростає водночас із температурою;
  • освітлення (для дійних корів — мінімум 120 лк, для телят — 80 лк);
  • пилу.

Наприклад, високий вміст шкідливих газів у повітрі призводить до зниження продуктивності тварин, а пил та надмірна вологість сприяють розвиткові грибів та шкідливих мікроорганізмів у приміщенні. Наслідки відсутності контролю мікроклімату негативно впливають як на тварин, так і на працівників та саму будівлю (особливо в зимовий період).
Висока температура повітря в корівнику спричиняє тепловий стрес у тварин. Він, у першу чергу, негативно впливає на легені та кров. Однією з терморегуляційних функцій корови є потовиділення. При тепловому стресі воно значно підвищується, в організмі також спостерігається втрата бікарбонатів. Це призводить до зменшення рівня рН у рубці, а тому зростає ризик виникнення ацидозу рубця. Наслідками теплового стресу також можуть бути хвороби ратиць (лімініт, міжпальцевий дерматит тощо), статевих органів, через що погіршується відтворювальна здатність.
В тепловому стресі організм корови бореться за збереження життєздатності, а тому молочна продуктивність стає другорядною. Разом зі зниженням надоїв підвищується ризик виникнення маститів. Це найнесприятливіші наслідки теплового стресу, однак їх перелік на цьому не закінчується.
Температура та вологість повітря між собою взаємопов’язані (див. графік 1). Обов’язково звертайте увагу на вологість, адже температура не завжди все вирішує. Якщо вологість невисока, тварини легше переносять спеку. Оптимальна температура для дійної корови коливається в межах від +5 до +15°C. Тепловий стрес у високопродуктивних корів спостерігається при температурі вище +23 °C і 60% вологості повітря.
Одним із основних способів запобігти тепловому стре- су є правильна конструкція приміщення. В ідеалі про мі- кроклімат у ньому слід думати ще на етапі проектування виробничого майданчика та власне корівника. Звісно, досягти бажаних цілей не завжди вдається, особливо в разі реконструкції старих приміщень. Та все ж потрібно по максимуму використати будівельні рішення, які в жаркий період не допустять надмірного нагрівання приміщень.
На графіку 2 відображено зміни температури в погано ізольованому корівнику. Вночі вона опускалася до +14 °C, а впродовж дня сягала майже +30 °C. Такі перепади температури негативно впливають на тварин.
Дах корівника. Варто наголосити, що це найважливіша частина корівника. На неї потрібно звертати особливу увагу, адже саме через дах будівля найбільше нагрівається і водночас втрачає тепло. Тому ізоляція даху має велике значення (див. фото 1). Під час будівництва слід одразу монтувати сендвіч-профіль або використовувати додаткове ізолювання (наприклад, ізоляційне обприскування).
Природна вентиляція. У багатьох українських господарствах вікна в корівниках зачинено або ж закрито плівкою. Рекомендуємо максимально використовувати природну вентиляцію. Намагайтесь робити бічні стіни корівника максимально відкритими (висота до звісу даху 4,20 – 5,00 м, довжина звісу даху — одна третина від висоти стіни).
Одним із важливих моментів при проектуванні корівника є його розміщення з урахуванням рози вітрів. Оптимальним є північно-південний напрямок.
Наявність у корівниках природного освітлення не тільки економить енергоресурси, а й сприятливо діє на корів. З цією метою встановлюють світловий коньок. Його також використовують для забезпечення природної вентиляції (відкриття — 2 см на один погонний метр ширини корівника; наприклад, 46 см при ширині корівника 23 м). На фото 2 показано корівник, побудований з урахуванням усіх вимог, необхідних для створення комфортних умов для тварин: відкриті стіни, достатня висота будівлі, вентиляційно-світловий коньок.

Вплив охолодження повітря з використанням системи випарного повітря
Таблиця 1

Температура, °С 25 30 35
Волгість, % 50 70 50 70 50 70
Швидкість повітря, м/с Вплив охолодження
0.00 0.00 -1.60 0.00 -2.20 0.00 -3.30
0.50 1.10 -0.50 2.80 -0.60 2.80 -0.50
1.00 1.10 0.60 5.00 2.20 8.40 4.50
1.50 3.90 1.70 6.60 3.90 10.60 6.20
2.00 6.20 3.90 8.30 5.00 11.70 8.90
2.5 7.30 5.10 9.40 6.10 12.80 10.60

Механічна вентиляція.
Основне завдання механічної вентиляції — підвищити швидкість руху повітря навколо тіла тварини, щоб забезпечити охолоджувальний ефект. Підвищення швидкості повітря від 0,90 до 1,35 м/с еквівалентно зниженню температури в корівнику на 4–6°C. При цьому слід також пам’ятати про відносну вологість повітря (див. таблицю 1). Існує кілька видів вентиляторів, за допомогою яких можна досягти необхідної швидкості повітря, зокрема стельові вентилятори (див. фото 3).

Особливості цих вентиляторів:
— забезпечують рух повітря й охолодження;
— енергоефективно працюють при високій кількості по- дачі повітря;
— мають частотне регулювання;
— різні діаметри для будь-якого корівника;
— довговічні завдяки стійким до корозії матеріалам.
Стельові вентилятори зазвичай оснащуються частотними регуляторами. Тобто ви можете встановлювати кількість обертів від мінімальної до 100-процентної потужності. Щоб застосовувати подібні вентилятори, висота в коньку повинна бути не менше 5 метрів. Принцип дії стельового вентилятора передбачає хвилеподібний рух повітря, що створює ефект охолодження (див. схему 1). Повітряний потік проходить через вентилятор і рухається вниз до підлоги корівника та горизонтально в усіх напрямках. Максимальний потік повітря досягається під крилами вентилятора й від нього розподіляється. Дуже важливо, що великі лопасті дають рівно- мірний потік повітря. Ще одна перевага таких вентиляторів: відносно невеликі витрати енергії — 2,1–3,0 Вт на 1000 м 3 /год. При плануванні розміщення таких вентиляторів враховуються особливості будівлі, тому що кожен має певну зону дії. Наше завдання досягти щонайменше 0,9–1,3 м/с на визначеній площі корівника, щоб уникнути «сліпих зон». Для цього треба на схему корівника накласти необхідну площу дії вентиляторів. І тільки після цього вираховується їх кількість та діаметр. Крім того, що вентилятор потрібно встановити в правильному місці, він має бути ще й правильної форми — для достатнього ефекту. Завдяки конічній формі крил вентилятора швидкість повітря у всіх зонах буде однаковою.
Завдання VHV-вентиляторів таке ж, як і попередніх (див. фото 4). Але їх більше використовують у низьких будівлях або з великою кількістю колон, що не дає змоги по- вісити інші види вентиляторів.

Особливості VHV-вентиляторів:
— забезпечують рух повітря й охолодження;
— енергоефективна робота при високій кількості подачі повітря;
— бувають двох діаметрів;
— ефективні для низьких будівель;
— довговічні завдяки стійким до корозії матеріалам.

Осьові вентилятори можна використовувати в дуже низьких приміщеннях. При виборі вентиляторів слід звертати увагу на довготривалість експлуатації та матеріал, з якого вони виготовлені. Елементи даної моделі (див. фото 5) зроблено з алюмінію та скловолокна, які стійкі до аміаку. Також є можливість частотного управління такими вентиляторами.

Особливості осьових вентиляторів:
— забезпечують рух повітря й охолодження;
— енергоефективна робота при високій кількості подачі повітря;
— бувають різних діаметрів;
— ефективні для низьких будівель;
— довговічні завдяки стійким до корозії матеріалам.

Схема 2 відображає принцип роботи даних вентиляторів і їх розташування в приміщенні. Якщо порівнювати стельові вентилятори з великими лопастями з осьовими, то останніх потрібно в три-чотири рази більше залежно від приміщення. І витрати енергії на охолодження ними кубічного метра повітря також будуть більші.

Боково-шторна вентиляція.

Одним з її різновидів є термостіна (див. фото 6). Це надувна стіна, в якій мембрани з плівки накачуються повітрям. Термостіна забезпечує найвищу ізоляцію взимку, а влітку повністю відкривається. Система широко використовується в холодних регіонах. Вона дає такий само ізоляційний ефект, як і цегляна стіна товщиною 24 см. Головна перевага, що влітку вона може повністю відкриватись. Керується центральним комп’ютером та метеостанцією. Термостіни в поєднанні зі світловим коньком та шахтами дають змогу контролювати рух повітря. З технічної точки зору всіма трьома компонентами клімату можна керувати з одного комп’ютера чи блоку управління, а також метеостанції. Залежно від зміни температури відкриваються – закриваються штори і клапани в конька, вмикаються – вимикаються вентилятори.

Звичайна шторна вентиляція (див. фото 7, ст. 117) найчастіше використовується в регіонах, де не буває великих морозів. Штора може мати три положення: вгорі, внизу, посередині. Положення «посередині» дає змогу провітрювати приміщення й водночас захищати корів від прямого сонячного проміння. Бо якщо воно потрапляє в бокс, корова там просто не лягає. Системи охолодження водою. Зазвичай ми рекомендуємо системи високого тиску. Чим більше розпилення, тим краще охолоджується корова, і при цьому не намокає. Установка складається з насоса, фільтраційної станції, трубопровода та форсунок із нержавіючої сталі. Система може поєднуватися з вентиляторами. Залежно від вологості повітря здатна знижувати температуру на 8 °C.

Мікроклімат у телятнику

Для створення комфортного мікроклімату в приміщенні для телят використовують вентиляційні рукави (див. фото 8). Вони забезпечують постійне свіже повітря знадвору та зменшення вмісту шкідливих мікроорганізмів. Інші системи також беруть повітря знадвору, але воно перемішується з повітрям усередині приміщення.

Вентиляційні рукави бажано встановлювати у низьких приміщеннях, та найчастіше їх використовують у телятниках. Розмір рукава й отворів плануються індивідуально для кожної ферми, залежно від розмірів приміщення та кількості тварин (див. схему 3). Вентилятор нагнітає свіже повітря в рукав, і вже звідти воно надходить до тварин через отвори. Швидкість повітря добре регулюється, що унеможливлює утворення протягів. Потужність вентиляторів повинна бути достатня, щоб забезпечити всіх тварин свіжим повітрям.

 

Свинарські підприємства прагнуть до власного виробництва комбікормів

Вітчизняне свинарство характеризується не тільки стрімким технологічним розвитком, а й бажанням незалежності у виробництві. Про прагнення до самозабезпечення кормами і про сучасні тенденції на ринку обладнання для комбікормових заводів розповів Микола Демчак, експерт у царині обладнання та будівництва тваринницьких комплексів і комбікормових заводів, директор компанії «Бушгофф-Україна».

—Яка частка свиногосподарств перейшла на власне кормовироб- ництво за останні 10 років? Якими є основні аргументи, щоб прий- няти це рішення?

—У сфері кормовиробництва працюю не так давно—лише 5 ро- ків, тому точну цифру назвати не можу. Проте за цей час помітив тенденцію, що великі та середні за розміром свинарські підприємства прагнуть до власного виробництва комбікормів, значна частина з них уже побудувала свої кормозаводи. Це пов’язано з низкою чинників. По-перше, якість комбікорму. Не дивлячись на те, що в Україні пра- цює багато потужних підприємств- постачальників кормів, чимало сви- нарів скаржаться на якість продукту, який вони купують. Усе тому, що на підприємствах, які виготовляють ве ликі обсяги кормів, простіше «замас- кувати» неякісну сировину. По-друге, контроль виробленої продукції. Маючи власну установку для виробництва комбікорму, ви- робники можуть постійно контро- лювати якість та кількість вхідної сировини й вихідної продукції. Так, завдяки комп’ютерному управлін- ню просто здійснювати кількісний контроль виробництва—скільки витратили сировини, за якою ре- цептурою приготували корм, скіль- ки отримали готової продукції. Більше того, це дозволяє вести точ- ний облік витрат і тим самим опти- мізувати їх. По-третє, транспортування кор- мів. Більшість свиногосподарств має власні землі, де вирощують кормову сировину. Відповідно, ферми облад- нують устаткуванням для її зберіган- ня й переробки. Зазвичай це роблять на тому самому майданчику, тому витрати на транспортування зерна й готового корму мінімальні. Якщо для власника для власника прагнуть до власного виробництва комбікормів, значна частина з них уже побудувала свої кормозаводи. Це пов’язано з низкою чинників. По-перше, якість комбікорму. Не дивлячись на те, що в Україні пра- цює багато потужних підприємств- постачальників кормів, чимало сви- нарів скаржаться на якість продукту, який вони купують. Усе тому, що на підприємствах, які виготовляють ве- ж підприємство купує комбікорм, доставка «лягає на плечі» покупця. Тому вартість купленого корму біль- ша. Останній і надважливий чин- ник—економічність. Він включає вже названі переваги, які в комплек- сі забезпечують бажаний економіч- ний ефект.

—Наскільки економічно до- цільніше виробляти, а не купувати корми?

—Вигода від власного кормови- робництва однозначно є. Коли сви- нарі самі виготовляють корм, вони зважують всі «за» і «проти». Вира- ховують, що вигідніше—знизити якість корму й заощадити, або ж мати вищу його собівартість і кращі виробничі показники. У такому разі свідомо йдуть на ризики, а купуючи комбікорм,—залежні від рішення постачальника. Щодо економіки кормовиробниц- тва, то останнім часом через напру- жену епізоотичну ситуацію перед свинарями постає інша дилема,— в якій формі (сипучій чи гранульо- ваній) вигідніше виготовляти корм. Звичайно, собівартість сипучого корму нижча. Проте його можна ви- робляти, коли 100% упевнені в якос- ті кінцевого продукту та його компо- нентів, а ризики зараження тварин мінімальні. З другого боку, гранулю- вання кормів значно витратніше, але дозволяє знизити контамінацію кор- мів за рахунок термічної обробки.

BUSCHHOFF —  німецька компанія з багаторічним досвідом, що виробляє та реалізує обладнання для комбікормових заводів. Компанія Buschhoff заснована Теодором Бушгоффом у 1873-му році в м.Ален. Відтоді компанія у власності сім’ї Бушгофф. Нині компанію очолює генеральний директор— Крістіан Бушгофф. В Україні, інтенсивна робота компанії розпочалася у 2013-му році.

—Чи є формула, яка допомагає визначити, починаючи з якого розміру ферми вигідно займатися кормовиробництвом?

—Такої формули немає. Залежно від розміру підприємство підбирає устаткування комбікормового за- воду чи цеху, щоб його потужність забезпечувала потребу у кормах. Навіть маленькі господарства мо- жуть купувати установки для ви- робництва комбікормів—нижчої потужності та менш автоматизова- ні.

—Які підсумки Вашої роботи на ринку з того моменту, коли поча- ли діяльність в Україні?

—Перший завод побудували ще 12 років тому, але інтенсивна робо- та компанії на ринку розпочалася у 2013–2014-му роках. У результаті побудували понад 10 комбікормо- вих заводів, створили сервісну ко- манду та обладнали склад запасних частин, що забезпечує безперебійну роботу установок. При цьому сприя- ли деталізації кормовиробництва. Адже багато фермерів обладнують, наприклад, лише лінії для виробництва преміксів.

—Які плани та прогнози щодо ринку обланання для кормови- робництва на наступні роки? Як відповідно до цього Ви вибудовує- те стратегію розвитку компанії?

— Через посилення конкуренції компанії більше уваги звертатимуть на близькість до клієнта. Також ми вже працюємо над збагаченням асортименту складів запчастин, роз- ширенням їх географії. Щодо питання популярних техно- логій кормовиробництва, чинник, який впливатиме на вибір обладнан- ня виробниками,—неконтрольова- не поширення захворювань в Укра- їні, насамперед африканської чуми свиней. Тому все більшим попитом користуватимуться системи грану- лювання кормів з метою їх знезара- ження. Наша мета—задоволені клієнти. Завдяки цьому ми хочемо стати ліде- ром українського ринку

Уміння заощаджувати

Зробивши правильний вибір системи опалення й енергоносія, можна заощадити кошти на споживання теплової енергії та зменшити витрати на опалення

З цінами на електроенергію, що постійно зростають, збільшується частина витрат на опалення в собівартості птиці. Споживання теплової енергії в перші дні відгодівлі птиці найбільше, оскільки у цей період птиця виробляє недостатньо тепла, щоб покрити високе теплоспоживання при втраті тепла шляхом вентиляції.

Системи обігріву
В основному у вирощуванні бройлерів виділяють дві системи обігріву, які по-різному оцінюють з погляду витрат енергії. Їхня відмінність полягає у виді відводу відпрацьованого газу. Одна обігрівальна система виводить свій відпрацьований газ прямо у пташник: традиційна теплова пушка чи випромінювач. До іншої системи належать пристрої закритої камери згоряння.
Газова пушка із закритою камерою згоряння та відводом димових газів працює як на природному газі, так і на зрідженому/скрапленому. Її особливістю є закрита камера згорян- ня, що виключає утворення вуглекислого газу та будь-яких інших шкідливих речовин у приміщенні. Необхідне свіже повітря всмоктується ззовні, а вихлопні гази, що утворюються в результаті згоряння, виводяться через димохід.
Ураховуючи високі витрати на газ, з метою заощадження було розроблено конвектор для гарячої води. Цей конвектор висить у центрі приміщення на висоті приблизно 1 м над птицею. Він усмоктує повітря з верхньої частини при- міщення, потім проводить його через жалюзі з гарячою водою й подає вже нагріте повітря знову вниз. Вода може нагріватися або в котельній установці, або за допомогою тепла, що виходить із теплоелектроцентралі. Таким чином, у пташнику досягається висока енергоефективність, завдяки оптимально використаній нагрівальній енергії та економії енерговитрат.

Тип монтажу
Наступною відмінністю нагрівальних систем виступає тип монтажу установки. Наприклад, теплова пушка монтується безпосередньо в пташник. Або конвектор, який повністю прибирають із пташника.
Його особливістю є економність і вдале розташування. Максимальна різниця температури між різними пунктами вимірювання в зоні підлогового покриття у використанні цього пристрою становить +1 °C. Тепле повітря пере- міщується приміщенням досить повільно, що запобігає виникненню дискомфорту птиці. Дуже зручним є те, що конвектор розташовано ззовні, як і газовий трубопровід. Тож у разі проведення ремонтних чи сервісних робіт інженерам не потрібно заходити в пташник, тож птиця зайвий раз не потерпає від стресу. В самому пташнику забезпечується комфортний мікроклімат: повітря ззовні потрапляє через камеру згоряння й далі подається у пташник. Таким чином, у саме приміщення потрапляє менша кількість СО2.
Економія енергоресурсів за використання зовнішніх конвекторів проти традиційних — 15–20%.

Теплоізоляція
Для ще більшого заощадження тепла можна пере- оснастити/оснастити пташник додатковою системою теплоізоляції за допомогою піни. Рідку піну наносять на дах пташника, звідки зазвичай відбувається найбільша втрата тепла. Поліуретанова піна має дуже високу теплоізоляцію та щільність повітря. Однією з переваг цього засобу є відсутність стиків і проникання в усі отвори та кутки.
Тож у використанні новітніх технологій чи хоча б поліпшенні теплоізоляції можна реально заощадити кошти й покращити мікроклімат у пташнику.

Опалення підлоги
Порівнюючи з традиційними системами опалення, опалення підлоги має менші витрати на електроенергію. Разом із низьким споживанням енергії, обігрів підлоги забезпечує додатково й оптимальний мікроклімат у пташнику. Після підігріву на підлозі прямо в області, де знаходиться птиця утворюється стабільна температура +29,5 °C. Таким чином, не виникає різкої зміни температури чи вологості й птиця не піддається впливу протягу чи завихрення повітря.
Завдяки рівномірному розподілу тепла птиця не скупчується в теплих місцях пташника, а розміщується по всьому приміщенню. Тому абсолютною перевагою є кращі початкові умови життя для посадки курчат-бройлерів. Також особливістю пташників, де присутнє опалення підлоги, є відсутність шумів: в перші години вирощування потрібно запобігати, аби курчата не скупчувалися біля голосного й безперервного джерела шуму. Птицю не турбуватимуть фази вентиляції чи опалення, оскільки рух повітря від, наприклад, газової пушки чи вентилятора зводитиметься до мінімуму. Завдяки рівномірному розподілу теплоти по всьому пташнику, від чого залежить мінімальна вентиляція, рух повітря дуже низький.
Після трьох тижнів роботи за оптимального керування приладдя слід припинити подачу тепла: накопиченого тепла в підстилці й тепловіддачі птиці повністю вистачає. Ще важливо зауважити: чищення та дезінфекція повністю виключаються.