Одна голова ВРХ дає за стійловий період (200 діб) від 7 до 12 тонн гною (в залежності від виду підстилки). Свиня дає 1-1,5 т на рік, кінь — 7 т, вівця — 0,5 т (Агрохімія, Г. М. Господаренко). Не дивно, що в кожному тваринницькому господарстві щодня накопичується значна кількість гною. «Відходи виробництва» являють собою повноцінне добриво. Треба купити обладнання для переробки гною, щоб вирішити одразу дві проблеми — позбутися смердючого непотребу та отримати корисний продукт.
Свіжий гній
Свіжий гній при вирощуванні агрокультур в господарствах не використовують. Причина в тому, що продукти життєдіяльності тварин містять багато хвороботворних бактерій, патогенних організмів, насіння бур’янів, личинок комах та яєць гельмінтів (глистів). До того ж, органічні рештки, що містяться у неперепрілому гною, не засвоюються рослинами, бо вони знаходяться у зв’язаному стані.
Гній буде корисним тоді, коли в ньому відбудуться процеси розкладу й мінералізації рослинних решток. Для удобрення культур використовують несвіжі продукти життєдіяльності тварин, а гній напівперепрілий, перепрілий чи перегній, компости тощо.
Види підстилкового гною
Підстилковий гній за ступенем розкладання може бути:
- Слаборозкладений. Це майже свіжа суміш із підстилки та залишків кормів. Її міцність і колір майже не змінилися.
- Напівперепрілий. Вищезгадувана суміш втрачає міцність, легко розділяється і набуває темно-коричневого забарвлення. Маса зменшується на 10-30 відсотків.
- Перепрілий. Консистенція стає маслоподібною та однорідною. Втрата по масі до 50%.
- Перегній. Це однорідна сипуча чорна маса. Вихід дорівнює 25% від свіжого.
В якості удобрення найбільшу цінність має напівперепрілий гній. В порівнянні з ним перегній має в 2-3 рази менше органіки і набагато менше азоту через амоніфікацію азотистих сполук.
Підготовка гною до використання
Класичний спосіб
Гній складають в бурти або купи. Загалом процес виглядає наступним чином. Екскременти тварин збирають та доставляють на поля, виділені для складання гною, та в сховища. Останні можуть бути закритого типу, тобто наземні, чи відкритого або котловани.
Компостування гною полягає в тому, що гній складають у бурти довжиною кілька десятків метрів, висотою 2 м та шириною в основі 2-3 м. Кожен шар гною завтовшки 25-30 см пересипають рослинними рештками або торфом. При буртуванні гній просто складають у бурти і нічим не пересипають. Компости і бурти витримують протягом 0,5-1 року. Точний час залежить від потреб господарства та запланованого ступеня розкладання. Більше 1 року тримати небажано, бо випаровується азот у вигляді аміаку.
Щоб збільшити вміст фосфору в кінцевому продукту, в бурти додають суперфосфат.
Сучасні способи прискореного отримання добрива
Бактеріальні препарати. Щоб швидко перетворити гній у цінне добриво, використовують біопрепарати або деструктори. Вони являють собою штучно культивовані суміші із поживних речовин, ферментів та мікроорганізмів. У гній їх вносять пошарово. Після внесення бактерії активно розмножуються і виділяють ферменти. Останні розщеплюють білки, жири, целюлозу та пектини, після чого ті переходять у мінеральні сполуки, які легко засвоюються рослинами.
Під час розкладання органічних решток в результаті біохімічних взаємодій в гноєві підвищується температура (від +60 до +70 оС) і від цього гинуть патогенні мікроорганізми, яйця гельмінтів, насіння бур’янів. Процес мінералізації гною триває при температурі 18-20 оС 3-4 тижні
Вермікультура. Ця технологія передбачає використання каліфорнійських черв’яків. Вони переробляють всі органічні рештки в біогумус протягом 1,5-3 місяців.
