Під прицілом – мікроклімат у тваринницькому приміщенні

Мікроклімат у тваринницькому приміщенні відіграє неабияку роль в утриманні сільськогосподарських тварин. До того ж його не розглядають окремо від таких елементів технології утримання, як сама будівля корівника, годівля і догляд за тваринами. На жаль, мікроклімату не приділяють належної уваги під час будівництва чи оснащення корівника.

Під мікрокліматом корівника розуміють не лише подавання свіжого повітря в приміщення, а перш за все, взаємодію кліматичних елементів таких як температура, во логість і рух повітря. Крім цього, приміщення має бути сухим, теплим, добре освітленим та ізольованим від зовнішнього шуму.

Температурні параметри мікроклімату

Науковими дослідами і практикою виробництва доведено, що високий рівень продуктивності тварин може бути досягнутий за умови, що параметри мікроклімату в приміщенні точно визначені й суворо регульовані. Відхилення параметрів мікроклімату від норм призводить до зниження надоїв на 15 – 20%, зменшення приростів на 20 – 33%, збільшення відходу молодняку до 40%, зниженню стійкості тварин до різних захворювань на 15%, а також до додаткових витрат кормів, скорочення строку служби обладнання, машин і самих приміщень. Оптимальна температура навколишнього середовища для ВРХ тісно залежить від віку та продуктивності тварини. Наприклад, для високопродуктивної молочної корови вона становить 4–10°С, а для середньопродуктивної – 7–17°С. Такий температурний діапазон дає змогу тваринам самостійно регулювати свій теплообмін і забезпечує оптимальне споживання корму. Тепло,що утворюється в процесі молочного виробництва, вивільняється в навколишнє середовище. Зростання температури понад 22°С ускладнює віддачу тепла організмом тварини. Це означає: що вища температура в тваринницькому приміщенні, то менше тепла може віддати корова в повітря. Якщо температура перевищує допустимі межі значень термонейтральної зони тварини – у неї виникає тепловий стрес. За теплового стресу споживання корму коровами зменшується на 10–15%, пропорційно знижується продуктивність і якість молока, підвищується кількість соматичних клітин у ньому. Крім того, через тепловий стрес затримується статеве дозрівання, збільшується тривалість статевих циклів, знижується природна резистентність організму, внаслідок чого підвищується захворюваність тварин. Більше того, стабілізуватись продуктивність може лише через 4–5 тижнів за помірного впливу теплового стресфактора.

Вологість і склад повітря
Не менший вплив на стан здоров’я корів має такий чинник, як відносна вологість повітря. Зважаючи на навантаження обміну речовин, корова, залежно від маси та продуктивності, віддає близько 400 г водяної пари за годину. Це може призвести до значного погіршення мікроклімату та до стресу тварин. На здоров’я і продуктивність худоби впливає хімічний склад повітря в приміщенні. Аміак, сірководень, вуглекислий газ зменшують опір організму тварин захворюванням. Наслідками «поганого» повітря в корівнику стають зниження молочної продуктивності та випадки грипу ВРХ. Через недостатню кратність повітрообміну в багатьох корівниках, особливо взимку, відбувається скупчення шкідливих газів та мікроорганізмів. Негативний вплив «поганого» повітря в корівнику спостерігають не лише в старих, а також і в сучасних будівлях.
Якщо господарство не дбає про вентиляцію тваринницьких приміщень, про створення оптимального мікроклімату, то втрачає десятки тоннмолока і м’яса щорічно, отримуючи при цьомунизьку якість продукції. Щоб забезпечити оптимальні значення температури та вологості в корівнику, необхідно використовувати систему вентиляції, головне завдання якої полягає у виведенні тих речовин, які завдають шкоди здоров’ю тварин або безпосередньо спорудам. Водночас у навколишнє середо вище відходів має потрапляти якнайменше. Основне значення має як цілеспрямоване відведення повітря, так і приплив свіжого. У період міжсезоння найважливіші завдання для вентиляції можуть змінюватися. Улітку тепло, яке продукують безпосередньо самі тварини, має виводитися з приміщення, щоб уникнути застою теплого повітря і запобігти виникненню у тварин теплового стресу. У зимовий період вентиляція насамперед має відводити водяну пару і шкідливі гази. При цьому слід уникати можливого утворення конденсату, аби не заподіяти шкоди.