Управління мікрокліматом у корівниках

Від дотримання зоогігієнічних норм утримання корів залежить їхній комфорт, а він, своєю чергою, має великий вплив на продуктивність дійного стада. Тож аби отримати якомога більше молока від корів, слід належним чином налагодити мікроклімат у корівнику.

Для цього насамперед варто визначити, які саме чинники мікроклімату важливо контролювати. Увагу приділяють температурі, вологості й швидкості руху повітря, його забрудненості шкідливими газами та пилом і освітленню приміщень. Недотримання рекомендованих норм цих показників ставить під загрозу здоров’я тварин (зниження імунітету тварин та розвиток грибів та інших патогенів у приміщенні), через що знижується їхня продуктивність. Незадовільний мікроклімат у корівнику створює некомфортні умови й для персоналу, який там працює.

Як запобігти тепловому стресу

Корови надто чутливі до високої температури довкілля. Нормою вважають діапазон 4–20°С, однак для дійних корів оптимальним буде показник 15°С. У високопродуктивних корів тепловий стрес спостерігають уже за 23°С і вологості 60%. Утім, і занизька температура за умов високої вологості повітря може призвести до переохолодження організму тварини. Проте найнегативніший вплив чинить на корів тепловий стрес – підвищується частота захворювань кінцівок (ламініт та міжпальцевий дерматит), погіршується відтворна здатність (збільшується ризик абортів), зменшується споживання корму і як наслідок – знижується молочна продуктивність. Уникнути теплового стресу можна декількома способами. По-перше, ще на етапі будівництва/ реконструкції корівників слід вжити заходів, що запобігатимуть сильному нагріванню споруд. Для цього ватро визначити основні шляхи надходження небажаного тепла.

1. Воно може надходити крізь неізольовані дахи. Рішення – провести ізоляційні покрівельні роботи або ізоляційне обприскування.

2. Тепло може накопичуватися в корівнику, якщо немає природної припливно-витяжної вентиляції через закриті або замало відкриті бокові стіни. Тож їх слід максимально відкрити, встановити штори наскільки це можливо, навіть на всю висоту стіни, зробити висок даху заввишки 4,20–5 м, завдовжки – 1/3 висоти стіни для утворення затінку.

3. Під час проектування – будівництво за напрямком вітру не є оптимальним рішенням. Ліпше розташувати приміщення в напрямку з півночі на південь.

4. Тепле повітря може застоюватися в приміщенні, якщо витяжна вентиляція недостатня. Аби виправити це, слід відкрити коник даху на 2 см/м.п. ширини корівника (тобто на 46 см, якщо ширина 23 м). Доцільно встановлювати двосхилий дах, світловий коник і/або витяжну шахту з управлінням.

Охолодження повітря

Другий спосіб вирішення проблеми з надмірно теплим повітрям у корівнику (якщо, приміром, він уже побудований) – механічна вентиляція. Принцип прискорення руху повітря, за яким вона працює, пришвидшує випаровування з тіла тварини і створює ефект охолодження. Підвищення швидкості руху повітря від 0,90 до 1,35 м/с еквівалентно зниженню температури в корівнику на 4–6°С.

Для цього способу використовують стельові, осьові та VHV-вентилятори. Перші – забезпечують рух повітря й енергоефективну роботу за високої кількості подаваного повітря, створюють ефект охолодження та мають частотне регулювання і різні діаметри, довготривалі у використанні завдяки матеріалам, стійким до корозії.

Максимальний потік повітря виникає під крилами вентилятора й від них розподіляється далі. Завдяки конічній формі крил досягається однакова швидкість руху повітря в усіх зонах корівника. Планувати розташування таких вентиляторів слід так, щоб досягти швидкості руху повітря 0,9–1,3 м/с на визначеній поверхні.

VHV-вентилятори також забезпечують рух повітря і створюють ефект охолодження. Вони енергоефективні в роботі за високої кількості подаваного повітря, мають 2 різних діаметри, придатні для низьких споруд, довготривалі у використанні. Осьові вентилятори рухають повітря й створюють ефект охолодження, мають різні діаметри й ефективні у роботі в низьких приміщеннях. Їх розміщують безпосередньо над зоною відпочинку тварин (боксами для лежання) і кормовим столом.

Боково-шторна й інші системи вентиляції

Це ще один спосіб контролю температури повітря – боково-шторна система вентиляції. Відкриті бокові стіни приміщення обладнують шторами різної довжини і ширини. Керувати системами штор можна комп’ютером та метеостанцією. Залежно від висоти споруди встановлюють одну або дві (одна над одною) штори – за загальної висоти будівлі до 4,2 м. Надувна мембрана штор забезпечує надійну ізоляцію від надходження холодного повітря взимку. А влітку такі штори можна відкрити повністю.

Інколи використовують комбіновану систему з підйомними вікнами. Так взимку проникатиме більше світла. У комбінації штор із світловим коником у приміщення також потрапляє багато світла. Контролюють рух повітря регулювальні клапани в шахтах. За такої комбінації також можливе затінення зони відпочинку тварин і забезпечення відкриття штор до 4,6 м заввишки.

Ще один спосіб терморегуляції повітря в корівнику – використання систем охолодження повітря. Залежно від вологості такі системи можуть знизити температуру повітря на 8°С. А завдяки дрібному розпиленню води, що забезпечують форсунки високого тиску, досягають ефективного зниження температури повітря, при цьому самі тварини не намокають. Рух охолодженого й зволоженого повітря можна керувати вентиляторами або боково-шторною системою.

Вентиляційний рукав також використовують із тією самою метою, що й описані вище системи. Він забезпечує постійне надходження свіжого повітря до кожної тварини, його можна використовувати в приміщеннях із маленькою місткістю (телятниках): конструкцію рукава розраховують і розробляють на замовлення. Доведено, що вміст мікроорганізмів у повітрі телятника за використання такої системи зменшується, що сприяє ліпшому здоров’ю тварин.

Робота вентиляційного рукава базується на індивідуальному розрахунку: залежно від виду, віку тварин та місткості приміщення. Вентилятор подає й циркулює свіже повітря в рукаві, звідки воно крізь отвори надходить до тварин. Швидкість руху повітря легко регулювати, тому протяги не виникають.

Отже, завдяки сучасним системам регулювання мікроклімату стає легко забезпечити тварин свіжим і комфортної температури повітрям, що сприятиме створенню належних умов їхнього утримання.